Рік без «Спринтера»: колеги вшанували пам’ять бійця Об'єднаної штурмової бригади «Лють» Олега Гилюка, який загинув, захищаючи Україну
Опубліковано 14 серпня 2026 року о 09:10
Олег народився 1 березня 1988 року в селі Печера Тульчинського району на Вінниччині. У мирному житті він був ветеринаром – лікував тварин, дарував їм турботу й шанс на одужання. Та у 2023 році змінив медичний одяг на однострій й став до лав бригади «Лють», аби захищати тих, хто потребував його допомоги найбільше – свою країну та український народ. 14 серпня 2025 року життя поліцейського обірвалося на Донеччині – на одній із найнебезпечніших ділянок переднього краю лінії бойового зіткнення. Після тривалого протистояння та відбиття штурмових дій противника, боєць загинув від тяжкого поранення внаслідок артилерійського обстрілу.
Того дня Спринтер разом із побратимами виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Олександро-Калинове. Їхня позиція розташовувалася у безпосередній близькості до ворога й під постійною загрозою обстрілів. Попри неодноразові спроби окупантів прорвати оборону та витіснити наших воїнів із займаного рубежу, штурмова група полку «Цунамі» бригади «Лють», до складу якої входив Олег Гилюк, мужньо тримала позицію. Не досягнувши успіху у штурмах та намагаючись подавити опір поліцейських, противник вдався до щільного артилерійського обстрілу. Стійкість українських штурмовиків «Люті» не дозволила ворогу досягнути поставленої мети, однак Спринтер отримав поранення в голову, яке виявилося несумісним з життям.
Він до останнього подиху залишався поряд зі своїми побратимами, не відступив перед окупантами й віддав найдорожче – своє життя – за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Вічна пам’ять, честь і шана полеглому Захиснику України!
