35 років минуло з того часу, коли спалахнув реактор і вибух зруйнував життя тисячам людей, утворивши багатокілометрову зону відчуження. Через велику кількість радіоактивних речовин, які потрапили у довкілля майбутнє в закритій зоні, стало неможливим. Долати наслідки цієї наймасштабнішої трагедії ціною власного життя та здоров’я взялися сотні тисяч людей, серед яких були міліціонери Вінниччини.
- Того травневого ранку я, 23-річний помічник дільничного, повернувся додому з добового чергування. Близько півдня мені зателефонували та повідомили про збір «по тривозі» особового складу. Ще попередили, щоб взяв з собою запас їжі на три дні. У клубі школи міліції зібрали близько двох сотень наших співробітників з різних районів Вінниччини. Нам сказали, що їдемо на ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Були такі міліціонери, які одразу написали рапорти на звільнення, щоб не їхати у це відрядження, - згадує Анатолій Великий, який два тижні провів у зоні відчуження, забезпечуючи охорону майна тимчасово евакуйованих мешканців Прип’яті, Варовичів, Вільчі, Красного, Весняного від мародерів.
Коли загін вінницьких міліціонерів прибув патрулювати 30-ти кілометрову зони, місцеві мешканці майже всі були евакуйовані.
- Пусті будинки, відключене радіо та телебачення. Коти та собаки бігали по вулицях без шерсті. Дерева та трава були коричневого кольору. Сильно дерло у горлі та постійно хотілося пити, - розповідає Анатолій Великий. - Реальної загрози тоді ще ніхто не знав, але ми розуміли, що були уражені зброєю, яку ніхто не бачить, - розповідає Анатолій Великий. – Були місця, де дозиметри зашкалювали, особливо на мостах та біля води. Аби зменшити вплив радіації на організм, пили щодня червоне вино. Одного разу неподалік реактора виявили чоловіка, який лежав в канаві. Думали він мертвий. Викликавши швидку, з’ясувалось, що нетверезий чоловік впав та заснув, а від ураження радіацією його врятувала балонова куртка. Перед поїздкою додому нас відвезли в баню, а всі речі та одяг, у якому ми знаходились в 30-ти кілометровій зоні, - спалили.
Повернувшись з Чорнобиля, Анатолій Великий продовжував працювати в органах внутрішніх справ, і у званні майора пішов на пенсію, а 26 квітня 2011 р. Указом Президента України йому присвоєно звання полковника міліції.
Зараз він очолює "Вінницьку обласну організацію працівників органів внутрішніх справ, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", яка нараховує близько тисячі колишніх міліціонерів.
Фото з архіву.
Відділ комунікації поліції
Вінницької області