Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Сергій залишив посаду керівника Управління превентивної діяльності поліції Вінниччини та перевівся у батальйон поліції особливого призначення «Вінниця». Звідти разом з побратимами він вирушив у зону ведення бойових дій.  Боровся з окупантами на сході України.

Позивний Іспанець Сергій Мельник отримав за те, що 10 років жив і працював за кордоном, звідки повернувся на Батьківщину, аби стати патрульним поліцейським.

«На війні найважче – бачити дітей на лінії фронту. Пригадую, як  проїжджали одне з сіл Донеччини, де жила багатодітна сім’я. Їм не вдалось вчасно виїхати, тож близько пів року прожили в окупації. Після звільнення від росіян одного села, ми побачили як місцеві діти нарешті вийшли за межі подвір’я і неподалік поставили свій «дитячий блокпост», - розповідає поліцейський.

Нині правоохоронець очолює штаб зведеного батальйону НПУ «Захід». Від його завдання – володіти оперативною обстановкою та забезпечувати взаємодію й комунікацію з іншими підрозділами Сил оборони держави. «Усі бійці мають знати, хто де перебуває і які задачі виконує. Адже кожен напрямок на війні відповідальний, і якщо батальйон функціонує як єдиний механізм, то все має бути добре», - зазначає Сергій.

Разом з колегами та військовими виконували бойові завдання в Тернах, згодом у Серебрянському лісі.

Майор поліції згадує як в Тернах, попри активні бойові дії, залишався жити один чоловік: він наглядав за своїм та сусідськими господарствами. Бійці намагалися підтримати його та привозили йому продукти.

Поліцейський дивується, що чимало людей продовжують жити в селах Донеччини, попри постійні вуличні бої, артилерійські обстріли. «Це дуже важко – бачити цю руїну і бачити, як живуть ці люди», - говорить поліцейський.

«Кожна людина мріє повернутися додому: і воїни і люди, які змушені були рятуватись від війни. Наше спільне завдання – усіма зусиллями наближати цей день! - каже Сергій.

Ольга Бузулук