Систематичні публічні приниження, погрози, висміювання, залякування, шантаж, цькування, стусани чи побої, псування речей, розповсюдження пліток, ігнорування, оприлюднення особистої інформації та фото в соціальних мережах або надсилання образливих коментарів – це все прояви булінгу серед школярів. Таке цькування негативно впливає на емоційний стан дитини, тож давайте сьогодні розберемося зі способами протидії йому.

Булінг насамперед – це постійна агресія однієї дитини або декількох стосовно іншої. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою цькування може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, котрі поводяться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?

- головне – не звинувачуй себе;

- не тримай це у секреті – розкажи дорослим: вчителю, родичам, батькам тощо;

- якщо у школі є психолог, то сміливо звертайся до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ?

- одразу звернись до вчителя, завуча або директора;

- не приєднуйся до групи, що цькує;

- зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінюватись на краще.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ?

Пам’ятай, що булінг – це не круто, тому що принижувати слабших за тебе – це легко, але ганебно. Таким чином ти принижуєш сам себе, а можеш, навпаки, захистити і стати лідером.

Деякі речі можуть здаватися тобі смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

Знай, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Твоя агресія та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми і розлади поведінки.

БАТЬКАМ:

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про чиюсь агресивну поведінку учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя однокласника.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини. Тому відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередьтеся на пошуках фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації. Дайте зрозуміти дитині, що цькування є дуже серйозною проблемою, а її поведінка може зашкодити не тільки жертві та оточуючим, а і їй самій.

Пам'ятайте, найкращий спосіб боротися з булінгом – це профілактика. Спілкуйтеся відверто зі своїми дітьми.

Відділ комунікації поліції

Вінницької області